- заробітчанин
- —————————————————————————————заробітча́ниніменник чоловічого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
заробітчанин — а, ч. 1) заст. Той, хто ходить на заробітки, працює на поденних і строкових роботах. 2) розм. Той, хто працює лише заради грошей, керуючись корисливими інтересами … Український тлумачний словник
заробітчанський — а, е. Прикм. до заробітчанин. || Належний заробітчанину. || Власт. заробітчанину … Український тлумачний словник
заробітчанка — и. Жін. до заробітчанин … Український тлумачний словник
зарібник — а, ч., діал. Заробітчанин (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
відхідник — 1 іменник чоловічого роду, істота заробітчанин відхідник 2 іменник чоловічого роду анальний отвір … Орфографічний словник української мови